Різниця між ФОП та трудовим договором
Дуже багато кандидатів не розуміють різницю між оформлення на роботу по трудовому договору та оформленню по договору підряду на ФОП.
Роботодавці не поспішають розповідати своїм кандидатам і співробітникам про різницю, ризики та права. Але ж дуже часто перед людиною стоїть вибір стати приватним підприємцем або ж залишитися найманим штатним працівником.
Серед кандидатів же існує думка, що приватні підприємці мають такі самі соціальні гарантії як і ті, хто працює за трудовим договором. Деякі люди навіть впевнені, що договір підряду їх захищає краще, ніж Трудовий кодекс та застарілі трудові книжки.
А деякі роботодавці ще й запевняють своїх співробітників, що працюючи як ФОП, вигідно економічно. Бо ФОП платить державі 5% від прибутку (зарплатні) + ЄСВ, а по трудовому договору співробітнику потрібно віддати приблизно 20% від своєї зарплатні на податки. ЄВС та військовий збір сплачує роботодавець окремо.
Начебто гроші заощаджуються, а що натомість втрачається?
Але чи дійсно в цьому є економія? І чи дійсно співробітники соціально захищені при цьому?
Так що ж таке ФОП?
ФОП - це міні підприємство. В ньому може бути оформлена тільки одна людина - сам підприємець. І якщо хтось його і звільнить незаконно, то вимагати компенсацію чи говорити про незаконне звільнення можна тільки з однією людиною - з собою. Бо юридично він працює у самого себе. Або треба йти в суд і доводити що між ФОП і його замовником фактично були трудові відносини.
Зазвичай в типовому договорі буде зазначено про умови отримання товару або послуги. В таких договорах не пишуть про відпустки, збереження рівня заробітної плати, компенсації при звільненні, декретні відпустки, компенсації невикористаних відпусток при звільненні і тд.
Замовнику ТОВ (чи іншій юридичній чи фізичній особі) потрібна тільки послуга або товар, за який він сплачує.
якщо співробітника прийняли на роботу по трудовому договору
У випадку, якщо роботодавцю не потрібні будуть більше послуги співробітника, то звільнити просто так його не можна. На звільнення по статті потрібні дуже вагомі причини, або ж потрібно тільки домовлятися чи скорочувати з виплатою вихідної допомоги мінімум у 2 зарплатні.
От держава і сказала роботодавцям: працюйте, наймайте людей, заробляйте гроші, але, будь ласка, дбайте про цих людей, піклуйтеся про них, робіть усе, щоб вони отримали те, що я-держава пообіцяла їм у Конституції України. У Конституції держава пообіцяла людям забезпечувати їх право на працю та заробляти на життя. Для цього дала роботодавцям дуже детальний Кодекс законів про працю, де написано як саме вони повинні дбати про громадян держави, коли ті знаходяться на робочому місці.
В Конституції України написаний це один важливий пункт "громадянам гарантується захист від незаконного звільнення". Так, в Україні звільнити людину, не виплативши їй солідну компенсацію, майже неможливо. Ось в цьому і заслуга Кодексу - яким би він не був, а він дуже добре у цьому плані працює. Так, приходиться вносити зміни, полірувати до нинішніх умов, але основа незмінна.
Згадайте випадки, коли деяких чиновників намагаються звільнити всією країною за те, що той не тільки погано працював, але ще й зробив якусь шкоду. Його звільняють по статті, а він йде в суд і суд що робить? Правильно - відновлює його на посаді. Бо трудове законодавство, як і будь-який інший закон, виконує те, що закладено у Конституції. В даному випадку гарантує від звільнення. І ось це слово Гарантує є найважливішим.
Звільнити штатного працівника, навіть який погано працює, не виконує KPI, неправильно складає документи, не вкладається у дедлайни, не виправляє власні помилки, робить помилки в роботі, робить помилки навіть з репутаційними та фінансовими наслідками для компанії, і так далі, - дуже складно.
А ще людина, яка працює по трудовому договору, може на декілька років піти у відпустку по догляду за дитиною, піти в армію, піти у творчу відпустку або на навчання, піти на довготривале лікування чи реабілітацію, - і на підприємстві для неї буде збережене робоче місце з заробітною платнею. Бо знову ж таки слово Гарантія у трудовому законі.
Що ж каже Конституція про приватних підприємців (далі ФОП)?
Конституція каже, що будь-яка людина має право займатися підприємницькою діяльністю. Тобто держава не забороняє, але і не гарантує натомість нічого. Вона каже, що якщо ви настільки смілива людина і готові ризикувати, - то працюйте. Ніхто не забороняє, але й піклуватися про ФОП ніхто не буде. Нехай це буде під вашу особисту відповідальність.
Приватним підприємцям держава нічого не гарантує. Особливо збереження їх робочого місця чи замовлення. Тобто, якщо людина вирощує на своєму городі овочі, потім везе їх на ринок, то ні держава, ні суд, ні закони, не можуть змусити покупців купити цей товар. Навіть якщо це питання життя та смерті. Навіть, якщо є загроза, що весь товар зіпсується. Якщо клієнту підприємця товар або послуга не потрібні, то ніхто не може змусити їх купити.
В допомогу підприємцям та їх споживачам держава надала Цивільний кодекс України. Але він регулює економічні та організаційні завдання, які виникають в процесі купівлі-продажу товарів чи послуг.
Замовник товару чи послуги приватному підприємцю взагалі нічого не винен, крім того, що записано і їх спільному договорі та в Цивільному кодексі.
В той час, коли приватний підприємець працює, про нього ніхто не піклується і не відповідає. За безпеку своєї праці, за ресурси, за організацію роботи, за ризики, за свій розвиток, за свій заробіток - він відповідає самостійно.
Багато українських компаній, знаючи про такий стан речей, допомагають своїм ФОП підрядникам, пропонуючи їм майже такі самі умови, як і для штатних співробітників. Вони дають можливість придбати страхові поліси за корпоративними цінами, оплачують обіди, оплачують лікарняні та відпустки, пропонують їм обладнані робочі місця у своїх офісах та інші корпоративні блага.
Але це тільки власна ініціатива компаній. І такі умови можуть зникнути в будь-який день і без попередження, якщо про них не написали у договорі.
Тому в багатьох статтях я пишу - якщо ви ФОП і ваш замовник погодився надати вам якісь певні додаткові умови, то не забудьте записати їх у ваш спільний договір.
"Замовник ТОВ і підрядник ФОП домовилися, що у вартість робіт по розробці дизайну сайтів входить окреме обладнане робоче місце в офісі замовника ТОВ за адресою м. Київ, вул...".
І так по кожному пункту, який Підрядник ФОП та Замовник ТОВ (чи інша юридична чи фізична особа) погодили, коли вели переговори по співпраці. Вище у прикладі вказана тільки суть, детально та правильно такі пункти допоможе скласти ваш юрист.
Якщо Підряднику ФОП вдалося внести в договір пункт, який дозволить Замовника виплатити грошову компенсацію (щось по типу вихідної допомоги), коли послуги Підрядника йому стануть більше непотрібними. То це взагалі перемога.
Але знову ж таки, якщо компанія повинна так піклуватися про ФОП, чи може це називатися підприємництвом? Може й справді в такому випадку підписати трудовий договір, щоб користуватися піклуванням роботодавця в повному обсязі та з гарантію збереження робочого місця?
Що ж таке ЄСВ та чи дає він додаткові соціальні гарантії приватним підприємцям?
В державі існує Фонд соціального страхування, він допомагає компаніям-роботодавцям піклуватися про своїх штатних співробітників, якщо потрібне: санаторно-курортне лікування, лікарняні, допомога при народженні дітей, різні відпустки, подарунки на новий рік для дітей співробітників, покривати відшкодування за нещасні випадки на виробництві та інше.
ФОП працює самостійно, тому до нього приходить держава і каже: "Ти ж незахищений, твій замовник нічого тобі не винен. І якщо щось станеться із твоїм життям чи здоров'ям, то він не повинен тобі нічим допомагати. У нас є Фонд соціального страхування. А давай ти будеш нам сплачувати 22% податку ЄСВ, а ми тобі допоможемо, якщо щось станеться".
Таку ж функцію могла б виконувати будь-яка приватна страхова компанія. Поки вибору між державним фондом і приватною страховою немає. Але принцип взаємодії той самий.
Якщо хтось коли-небудь звертався за виплатами до страхової компанії, той знає як складно їх отримати й через які бюрократичні труднощі треба пройти. А в державних органах це ще важче.
Штатним співробітникам з цими бюрократичними процедурами допомагає справлятися бухгалтер по заробітній платі чи співробітник кадрової служби. Вони оформлюють всі процедури автоматично, а співробітник тільки отримує необхідні кошти на свою банківську картку. Саме тому часто співробітники не знають як саме зачисляються різні виплати та які документи для цього необхідні.
Держава надає допомогу ФОП тільки якщо щось сталося.
Я продивилася закони й процедури, які треба пройти ФОП-у, щоб наприклад отримати компенсацію за лікарняний, так краще й не хворіти. Як уявила собі ці черги, папери, формули розрахунків... От тому ФОП-и сплачують ЄВС, а за страховими компенсаціями майже не звертаються. Так можливо перейти на трудовий договір, щоб за цими компенсаціями звертався хоча б роботодавець?
Скільки ФОП отримає допомоги, якщо щось станеться?
Для штатних співробітників все простіше. Бо завжди можна підійти до бухгалтера по заробітній платі та попросити поясними які податки співробітник сплачує, скільки їх, скільки отримає при лікарняному і так далі.
ФОП повинен всім цим займатися особисто, або наймати професійного бухгалтера.
Якщо хтось оформлював колись страховий поліс, наприклад, КАСКО, то знає, що чим більше при оформленні полісу ви платите страховій компанії, тим більшою буде компенсація від страхової компанії, якщо щось станеться з автомобілем.
В соціальному страхуванні принцип той самий. ФОП може щомісяця платити страхові внески у розмірі (на 2018 рік) від 819,06 грн до 12285,9 грн.
Тобто чим більше заплатить підприємець, тим більшу отримає компенсацію, якщо щось станеться.
Фонд соціального страхування іноді затримує виплату страхових компенсацій. Тому багато компаній-роботодавців не чекають їх, а самостійно із власного ресурсу виплачують своїм штатним співробітникам необхідні кошти. ФОП-у прийдеться чекати, поки держава все-таки зробить зарахування коштів.
ФОП не є альтернативою трудового договору з компанією-роботодавцем. Це абсолютно різні види співробітництва і вони керуються різними законами та правилами. Наприклад, кожен розуміє, що правила дорожнього руху і правила купівлі будинку будуть між собою відрізнятися. Так принципово між собою відрізняються і види ФОП та трудовий договір. Вони просто різні. Не доповнюють один одного, не взаємозамінюють, не на вільний вибір співробітника і роботодавця. Вони різні й існують для різних функцій.
В житті і так достатньо ризиків, і чи потрібно свідомо погоджуватися на ще один – брати на себе відповідальність за міні підприємство, яке по факту таким може не бути, і відмовлятися від роботи в штаті компанії на благо якої потрібно працювати кожного дня? Нехай це вирішить кожен для себе. Але кожен має законне право на співбесіді з будь-яким роботодавцем озвучити побажання про оформлення за трудовим договором.
В міжнародних компаніях робота в штаті є дуже престижною, співробітники, які зареєстровані в аутсорс компаніях чи працюють як підрядники, роблять усе можливе та тяжко працюють кожного дня, щоб мати можливіть отримати статус штатного працівника. Для багатьох їз них це - підвищення, гордість та показник якісної роботи.
