якщо КАНДИДАТУ ВІДМОВИЛИ через РОКИ ДОСВІДУ
Роботодавці часто відмовляють кандидатам через роки досвіду. У вакансії вимагається 5 років, а кандидат має 4. Або ж на потрібній посаді кандидат працював 2 роки тому, потім займав іншу посаду, і тепер йому кажуть, що досвід вже не актуальний і навички, які він використовував 2 роки тому вже начебто не дійсні.
Вести такі перемовини кандидату з рекрутером досить складно. Часто це не особиста зустріч, а просто розмова у месенджері, яка у більшості випадків не закінчується нічим, крім емоцій та відчуттям “мене не зрозуміли“ чи “відмовили несправедливо“.
Тому ця стаття має допомогти обом сторонам ефективніше домовлятися. Поділіться нею, щоб рекрутери й роботодавці теж мали більше можливостей для розпізнавання дійсно професійних кандидатів.
Стиль перемовин
Коли ви надіслали резюме і вам відповів роботодавець, то це вже початок перемовин. Перемовини не починаються на співбесіді. Кожне слово між співбесідами теж наближає чи віддаляє обидві сторони від офера.
Це не значить, що хтось спеціально оцінює ваші слова чи повідомлення. Це значить, що зараз відбувається розмова, де ви можете сказати те, що для вас є важливим і що покращить ваше становище. Якщо ви вже маєте шанс поговорити з людиною, то не витрачайте цей ресурс на набір будь-яких випадкових слів.
Починаючи перемовини, визначіть для себе свої принципи та цінності.
Ними можуть бути: професіоналізм та співпраця. Коли емоції переважають, згадайте що ви професіонал і можете вирішувати питання як ви робите щодня на своїй роботі.
Якщо дві сторони діють професійно, то у них кращий шанс вирішити задачу та прояснити важливе.
Кандидат має 2 роки замість необхідних 3-х. Аргументація може бути не про роки, бо це дійсно як формальність. А що визначають ці роки. Наприклад, наявність навички чи необхідна кількість практики.
Тоді у кандидата зʼявляється шанс так само професійно аргументувати у стилі: мої навички та вміння є ось такими (і перелічуєте, навіть, якщо вже десь про це писали) і з їхньою допомогою я зможу вирішити ось такі задачі на цій посаді.
Рекрутер і кандидат розмовляють не для того, щоб перемогти один одного, а щоб розібратися чи зможе кандидат успішно виконувати роботу і чи цікава ця робота самому кандидату.
Тобто менше емоцій і більше практичної розмови з застосуванням аргументів. Все як ви робите у свій звичайний робочий день.
Те ж саме про співпрацю. Якщо з самого початку дві сторони налаштовані на співпрацю, а не щоб перемогти за рахунок іншої людини, то це вигідний варіант для обох.
Не опускайте іншу людину у цих розмовах, а показуйте свій професійний рівень і вказуйте на навички та здібності. Ставитеся один до одного як до майбутніх колег, які можливо працюватимуть за сусідніми столами в офісі чи матимуть спільні проєкти.
Обговорюйте вузькопредметну частину, застосовуйте аргументацію, співпрацюйте, щоб усе прояснити.
Оновлені дані
Резюме та LinkedIn профілі кандидатів часто не містять необхідної інформації, щоб зрозуміти чи кандидат має релевантний досвід. Тому як загальний аргумент використовують роки досвіду.
Рекрутери теж не завжди можуть пояснити у чому відсутність релевантності, тому поставити рік чи цифру у листі-відмові простіше.
Якщо ви відчуваєте, що у резюме вказана не вся інформація, то просто оновіть його і надішліть ще раз. Ніхто не здогадається, що ви працювали з певною технологією, якщо про неї жодної згадки у резюме. Не питайте дозволу на оновлення, а просто скажіть, що ви підходите на вакансію за більшістю вимог і можливо дійсно роботодавцю потрібно більше інформації про це прочитати.
Те ж саме стосується рекрутерів. Якщо кандидат не погоджується з відмовою. Запропонуйте йому оновити резюме. Нехай доповнить його і надішле разом з аргументами, які підкреслять релевантність на вакансію.
Можливо дійсно через графічні особливості резюме чи пропущені дані ви не розпізнали професійного кандидата.
Додаткові кейси
Якщо мова йде про неактуальність досвіду. Наприклад, кандидат займав певну посаду декілька років тому, потім мав іншу посаду чи напрямок або ж і перерву у досвіді.
У цьому випадку роботодавець інколи відмовляє, бо бажає бачити безперервний досвід.
Кандидатам дуже рекомендую попередньо опрацювати це все зі своїм карʼєрним консультантом, адже це частина стратегії та власного позиціонування. Ви маєте навчитися професійно про це розповідати та знайти аргументи заздалегідь.
Кожен роботодавець визначає не лише вузькопрофесійні навички, але й цікавиться мотивацією кандидата. У випадку змін професії вони не знають що буде далі. Тобто чи не захоче кандидат через пару місяців знову повернутися у попередню професію та чи бажає він виконувати взагалі певний тип роботи. Всі ці питання повʼязані з бізнес-ризиками, адже роботодавець інвестує у найм спеціаліста, адаптацію й інколи у навчання.
Деякі професії дійсно вимагають постійного навчання й відповідності рівня навичок з вимогами ринку. Якщо спеціаліст застосує застарілий метод для умов ринку, де всі компанії-конкуренти застосують нове, то компанія ризикує просто втратити клієнтів чи прибуток.
Ключове тут знову - навички, а не роки чи дати.
Тому задача кандидата під час перемовин та співбесід - переконати у відсутності ризиків й показати сучасні методи та знання. Це варто робити проактивно й починати ще з етапу резюме, де є розділи, які показують саме актуальність навичок та знань незалежно від років.
Якщо ж етап резюме був пропущений, то вже під час перемовин наведіть приклади чи кейси.
Те ж саме для рекрутера: якщо кандидат з вами не погоджується, то попросіть його навести приклади чи кейси певних методів, які актуальні зараз для вашої компанії.
Сподіваюся, що ця стаття допоможе кандидатам та роботодавцям краще порозумітися й керуватися не лише емоціями, але й звичайними робочими фактами.
Індивідуальні кар’єрні консультації для кандидатів >>
HR послуги для роботодавців >>
Цей матеріал охороняється авторським правом © Yulia Shyshenko
