Питання мови під час пошуку роботи у Європі
Як би складно нам усім зараз не було, а мільйони людей, які виїхали у Європу чи інші країни, можуть приносити користь знаходячись не в Україні. Чим швидше ви знайдете роботу, тим більше отримає не тільки ваша родина, але й економіка України. Закликаю всіх допомагати Армії та волонтерам, платити податки й комунальні послуги.
Щоб допомогти, треба працювати. Тому я готую серію статей, які допоможуть грамотно організувати процес пошуку роботи у новій країні. Старайтеся виконувати поради, бо це те, що вже з 2016 року допомогло десяткам спеціалістів з України не тільки отримати будь-яку роботу у Європі, США, Канаді та Австралії, але й отримати підвищення посади, високі зарплати й набагато кращі професійні можливості.
У мирний час кандидатів з України було менше, ніж зараз. Тому конкуренція зараз не тільки з місцевими кандидатами та з інших країн, але ще й зі своїми з України.
Перед тим, як починати пошук роботи, пройдіть мінімальну кар’єрну підготовку та приведіть до ладу всі ресурси. Це забере у вас лічені години, але заощадить місяці та вбереже від невдалих пошуків.
До того, як почати відгукуватися на вакансії з сайтів, відкрийте:
1) Своє резюме. Якщо у вас воно залишилося на носіях, які не з вами, зайдіть у найближчий місцевий волонтерський центр, аналог центру зайнятості, копі-центр чи офіс якоїсь компанії. Там ви зможете сісти і зробити резюме на комп’ютері. Якщо взагалі нічого не вдалося знайти, то візьміть аркуш А4 і напишіть розбірливо від руки. Про те, що там писати, я буду поступово розповідати у статтях.
2) Профіль LinkedIn. Якщо у вас є доступ до нього, то після редагування резюме, перенесіть всю інформацію у профіль. Річ у тому, що під час роботи з профілем система зчитує ці дії, як активність користувача та активує алгоритми системи. Ніхто точно не знає, як воно працює. Але результат видно через 1-2 тижні: ваш профіль починають знаходити роботодавці і відповідно є шанс, що вони будуть пропонувати вам роботу. Детальніше про це буде у наступних статтях.
3) Профілі на сайтах пошуку роботи. Про це теж пізніше, але суть у тому, що вони повинні бути складені на основі резюме.
4) Вакансії. Відкрийте 30-40 вакансій з тієї локації, де ви будете шукати роботу. Прочитайте їх зараз не для того, щоб надіслати резюме, а щоб вияснити вимоги роботодавців та ключові навички, які вимагають роботодавці у даному регіоні.
Тепер ми дійшли до етапу мови. Переглядаючи вакансії з вашої спеціалізації ви можете дізнати не тільки кого шукають роботодавці та умови роботи, але й отримати організаційні підказки. Наприклад, якою мовою варто написати резюме.
Якщо ви знаєте хоч трохи англійську, то робіть резюме англійською. Якщо у вас резюме українською, то скористатися можна Google Translate. Резюме - це не художній твір, тому якість перекладу досить висока.
Потім перевірте, щоб правильно були вказані абревіатури, професійні терміни та назви технічних систем й інструментів.
Українською можна залишити резюме, якщо ви подаєтеся на вакансії, де українська мова є головною професійною вимогою. Наприклад, для вакансій у сфері філології, педагогіки, копірайтингу чи у волонтерські центри.
Якщо ви знаєте локальну мову країни, де перебуваєте, і впевнені, що зможете пройти співбесіду, то краще написати резюме локальною мовою. Це виділить вас серед претендентів на вакансії.
Є країни, де локальна мова дуже важлива і резюме англійською можуть навіть не розглянути. Але зважайте на дефіцитність вашої професії. Для програмістів, DevOps, дизайнерів, вузьких технічних спеціалістів, яких дуже важко знайти на ринку праці, може бути достатньо тільки англійської.
Для керівних посад, де у підпорядкуванні є люди, важливо знати й локальну мову на дуже високому рівні. Бо керівник не може знати мову гірше, ніж підлеглі. Якщо ви безрезультатно декілька місяців шукаєте керівну посаду, то причина може бути саме у цьому. У такому разі варто переглянути рівень посади чи напрямок.
Німеччина, Нідерланди, Скандинавські країни, Австрія, наші країни сусіди - приймають резюме англійською без проблем. З Францією, Данією можуть бути питання, але міжнародні компанії використовують англійську для роботи. Південні країни - в залежності від професії, але теж можна надсилати англійською.
У резюме обов’язково вкажіть розділ Мови. Зверніть увагу, що це європейська система. Найменування, які ми бачимо, наприклад, у LinkedIn відрізняються, бо там американська система. Виглядає це так:
Для професій, де мова є основним інструментом та є вимоги щодо рівня письмової чи вимагається сертифікат, ми можемо записувати таблицю за системою оцінки мов за європейською системою CEFR. Якщо ви здавали якісь зі сертифікатів, то теж вказуйте який та оцінку.
Якщо ви не знаєте жодної іноземної мови, але бажаєте отримати роботу, то спершу подивіться наскільки критичними є вимоги. Є професії, де постійно не використовується усне чи письмове спілкування, але на них якось все одно треба податися.
Зверніться до своїх друзів чи працівників волонтерських центрів, щоб вони зробили базове та коротке резюме локальною чи англійською.
Річ у тому, що резюме виконує організаційну функцію при працевлаштуванні. Це аркуш паперу, де фізично вказано ваше ім’я, контакти та зазначено, що ви бажаєте взагалі працювати. Також треба вказати яку посаду ви бажаєте зайняти. Якщо це вакансія, наприклад, Водій, то там вказано, що ви водій, маєте досвід роботи з певним типом техніки, маєте категорію та зазначені ваші контакти та ім’я.
Якщо такий аркуш паперу ви надішлете роботодавцю чи особисто занесете у найближчі офіси компаній, то є шанс, що це спрацює і вас запросять на роботу. Але ця інформація повинна:
бути фізично написана і має якимось чином потрапити до рук роботодавця
бути зрозумілою для роботодавця, тобто написана: англійською чи локальною мовою.
На співбесідах не соромтеся підглядати якісь слова, якщо ви щось забули. Зараз у всіх стрес і через це пам’ять страждає.
Добре, якщо у вас є час написати відповіді на найпоширеніші запитання роботодавців і взяти їх з собою, щоб теж підглянути.
У LinkedIn в кінці вашого профілю повинен теж бути розділ Мови. Якщо його немає, то підніміться вище до розділу з фотографією і там буде синя кнопка Add profile section - Additional - Add languages.
Сам профіль LinkedIn може бути заповнений тільки однією мовою - англійською.
Вкажіть там всі мови, які ви знаєте. Мову на букву р можна вже не вказувати.
Будьте уважні, бо у світі існує дві системи оцінки мов: американська та європейська.
Європейська — це та до якої ми звикли в Україні і які вказуються викладачами на курсах:
А1– Beginner
A2 – Elementary чи Pre-Intermediate
B1 – Intermediate B2 – Upper-Intermediate
C1 – Advanced чи ще пишуть Fluent починаючи з цього рівня
C2 – Proficient, але можна писати Fluent, щоб не плутати з американською системою
Рідні мови ми так і пишемо – Native чи рідна.
Американська – це та, яку ми бачимо у профілі LinkedIn. З європейською системою вони приблизно співвідносяться так:
Elementary proficiency – A1, A2 Limited working proficiency – A1, B1 Professional working proficiency – B1, B2 Full working proficiency – C1, C2 Native or bilingual proficiency – рідні мови.
Бажаю всім швидкого та успішного працевлаштування, де б ви не були.
Якщо у вас є питання, звертайтеся сюди: yulia@shyshenko.com
